Експерти-оптимісти проте
Нібито його інтерес до України після революції небагато підвищився. Правда, на те, що прийде він в особі "стратегічного інвестора", тобто великого західного телекомунікаційного оператора, сподіватися як і раніше складно.
По-перше, навколо "Укртелекома" час від часу спалахують невеликі скандали. Те податкова виставить багатомільйонні претензії, те Михайло Бродський пообіцяє переглянути приватизацію компанії після виборів. А це неприйнятні ризики.
По-друге, інтерес західних інвесторів до операторів чисто фіксованого зв'язку падає разом зі зниженням їхньої ринкової частки на загальному телекомунікаційному ринку. Всі основні угоди останнього року, наприклад, покупка іспанської Telefonica голландського KPN за 20 млрд. євро, зв'язані саме з мобільними активами. А повноцінним, прибутковим мобільним оператором "Укртелеком" стане ще не швидко.
По-третє, західні компанії вже обжигались на подібних угодах. Ряд східноєвропейських операторів, куплених західноєвропейськими на піку приватизації телекомов на рубежі століть, демонструють не кращі фінансові показники, чим обтяжують звітність материнських компаній.
Тільки чи побоюваннями із приводу відсутності "стратегічного інвестора" викликані розмови про те, що продавати "Укртелеком" потрібно шляхом висновку його акцій на міжнародні біржі? Наприклад, президентським указом №1648 від 25 листопада ц.р. передбачене введення попередніх котирувань шляхом продажу 5-10% приналежній державі акцій приватизованих підприємств на фондових біржах з метою визначення реальної їхньої вартості. Тобто правову базу для виходу акцій "Укртелекома" на біржу хтось уже проштовхнув.
Хто стане власником "Укртелекома" у цьому випадку? Інвестиційні й пенсійні фонди, інші фінансові інститути. Не виключено, що серед цих инвестфондов будуть і компанії, що представляють інтереси українських олігархів і чиновників. У тому числі й "телекомовских". Адже великі фінансові компанії цілком можуть скуповувати акції по ланцюжку доручень, не афішуючи до кінця, у чиїх інтересах це робиться...